Кілька днів тому відвідав по роботі Синевирський нацпарк, в т.ч. їхній реабілітаційний ведмежий центр. Давно хотів туди потрапити, от випала нагода. Мав на все про все хвилин двадцять, так що фотки відповідні. Треба буде якось поїхати ще раз, не забути в машині потрібний об”єктив і спокійно пофоткати.
Зараз там десять ведмедів, скривджених людьми. Їхні життєві історії вельми сльозливі, за таке руки б відрубувати… Дехто з них просто жив у тісній клітці 2х2 і погано харчувався, а от перший, якого забрали десь з Луганської області, Потап – натерпівся фізично – його травили собаками в місцевому “тематичному клубі”.
Я сам не раз бачив ведмедів, яких тримають в клітках – сльози навертаються – майже не рухаються, погляд погаслий – тяжке видовище. Але тут вони набагато веселіші, з задоволенням хряцають моркву і яблука, і взагалі виглядають добре.
Знайомтесь – Міша – наймолодший вихованець реабілітаційного центру. Його знайшов у лісі хлопчина десь у Тячівському районі.
На око – місяців три-чотири.
2. при мені Міша миттю всмоктав в себе три яйця, вилизав мисочку і поліз знайомитися, цапнувши мене пазурями по бленді )
3. за що тут же дістав виговор і тепер дивиться винуватим поглядом 😉
4. хлопець, якого до мене приставили, з задоволенням розказує про ведмедів
5.
6. ну чим не собака ? 😉
7. ведмедиця-блондинка Бубочка
8. вона живе у великому вольєрі з басейном разом з одним з самців, який кастрований. живуть мирно, виглядають як закохана парочка )
9. решту самців, особливо під час гону, тримають окремо в клітках, разом стараються не випускати, бо починається переділ території і виясняння хто в будці господар 🙂
Не зважаючи на це, їх регулярно випускають погуляти, є огороджена дериторія 12га, їм є де подітися.
10. одного з дорослих самців (чи не цього, вже забув) привезли вкрай виснаженого, важив 80кг, тепер це красивий здоровий ведмедище вагою поза 250кг.
11.
На цьому все.
Сайт нацпарку – http://www.npp-synevyr.net.ua/page3.html.
Потрапити дуже просто – виїжджаємо з села Синевир у напрямку Синевирської Поляни, проїжджаємо офіс нацпарку (два великі будинки ліворуч дороги), далі ще близько двох кілометрів – дивимось по правому боці – відходить вгору грунтовка, на повороті три дерев”яні ведмеді (N48.55762 E23.65314). Далі вгору кількасот метрів (пішки). За відвідування грошей не беруть, хоча мабуть зря – там ще роботи і роботи.
.